Блава́тська Оле́на (рос. Елена Петровна Блаватская, уроджена Геле́на фон Ган, нім. Helena von Hahn; 31 липня (12 серпня) 1831, Катеринослав (зараз Дніпро) — 26 квітня (8 травня) 1891, Лондон) — філософиня, письменниця, мандрівниця, теософ. Одна з засновників Теософічного товариства. У віці 17 років вийшла заміж за 60-річного барона Блаватського.
За деякими західними джерелами, Олена Блаватська прибічниця окультизму та спіритуалізму; за російськими джерелами (деякі філософські словники, енциклопедії, підручники), вона філософиня, науковиця та релігієзнавиця. У 1848—1875 роках здійснила фактично триразову навколосвітню подорож.
1875 року в Нью-Йорку разом з полковником Г. С. Олкоттом заснувала Теософське товариство, головною метою якого було «створити ядро Всесвітнього Братерства, де не буде мати значення різниця раси, колір шкіри, стать, каста й віросповідання».
Родовід
Родовід Олени Петрівни Блаватської з материнського боку сходить через Михайла Чернігівського до засновника державності на Русі — Рюрика.
Прямим предком О. П. Блаватської, з материнської лінії, був Сергій Григорович Долгорукий (відомий дипломат свого часу) — брат Олексія Григоровича Долгорукова, члена Верховної таємної ради при Петрі II. Сергій Григорович був прадід Олени Павлівни Фадєєвої-Долгорукої (бабуся Блаватської) і прапрадід Олени Петрівни Блаватської.
Генеалогічне дерево
Андрій Михайлович Фадєєв, дідусь О. П. Блаватської
Олена Павлівна Долгорука, бабуся О. П. Блаватської
Ростислав Андрійович Фадєєв, дядько О. П. Блаватської
Прадід Олени Блаватської, князь Павло Васильович Долгоруков (1755—1837), генерал-майор часів Катерини II, мав найвищу військову нагороду — Орден Святого Георгія і був другом та товаришем по службі Кутузова. Деякі автори вважають, що П. В. Долгоруков був відомим масоном і розенкрейцером, і навіть, ходили чутки, що він зустрічався з Каліостро та графом Сен-Жерменом.
Проте найбільш відомі й авторитетні біографії графа Сен-Жермена про таку зустріч нічого не говорять, до того ж під час перебування графа Сен-Жермена в Росії (1762) Павлові Васильовичу було тільки 7 років.
Його дружиною була Генрієтта де Бандре дю Плессі, донька Адольфа Францовича, який командував армійським корпусом у Кримській кампанії й, зі слів А. М. Фадєєва, був улюбленцем Суворова. Донька Павла Васильовича й Генрієтти Адольфівни, князівна Олена Павлівна, бабуся О. П. Блаватської, здобула гідну домашню освіту, знала 5 іноземних мов, розумілася на археології, нумізматиці, ботаніці. Гербарії Фадєєвої та її малюнки різних рослин, що на цей час зберігаються в архіві Академії наук, були відомі багатьом ученим і викликали захоплення. Олена Павлівна листувалася з німецьким ученим Александром Гумбольдтом, англійським геологом, засновником Географічного товариства Родріком Мерчісоном, шведським ботаніком Христіяном Стевеном, який вивчав флору й фауну Криму та Кавказу. Як повідомляє О. Ф. Писарєва, ботанік Гомер-де-Гель назвав знайдену ним раковину на честь Олени Павлівни — Venus-Fadeeff.
1813 року князівна взяла шлюб із Андрієм Михайловичем Фадєєвим, державним чиновником, який згодом став таємним радником, губернатором Саратова й Тифліса, чий родовід сходить до російських стовпових дворян та ліфляндських німців фон Краузе. Прадід Андрія Михайловича — Петро Михайлович Фадєєв, був капітаном армії Петра І. В Олени Павлівни й Андрія Михайловича було четверо дітей: старша донька — Олена Ган — відома письменниця (її називали російською Жорж Санд), мати Олени Петрівни Блаватської, Віри Петрівни Желіховської та Леоніда Гана; син — Ростислав Фадєєв — генерал, військовий письменник і реформатор; донька Катерина Андріївна — мати видатного російського державного діяча Сергія Юлійовича Вітте; донька — Надія Андріївна, активний член Теософського товариства.
С. Ю. Вітте повідомляв, що його прадід П. В. Долгоруков під час весілля доньки благословив її й зятя древнім хрестом, який, за сімейними переказами, належав Великому князеві Київському, святому Михайлові Чернігівському. Пізніше цей хрест перейшов до Олени Павлівні, а потім й до самого С. Ю. Вітте.
По лінії свого батька — Петра Олексійовича Гана, Олена Петрівна належала до прибалтійського німецького роду Ган. Борис Цирков, редактор і активний пропаґандист теософського вчення, у передмові до зібрання творів Блаватської вказує на належність Ганів (предків ОПБ з батьківської лінії) до графського роду von Hahn з Базедова (Мекленбург), який, за іншими джерелами, сходить до жіночої лінії династії Каролингів і німецьких лицарів-хрестоносців. Але дотепер не знайдено жодних документів, які підтверджували б родинні зв'язки родини Олени Блаватської з мекленбурзькими графами: у службовому списку «Олексій Федоров, син Ган» (1751—1815) — дід ОПБ, комендант фортеці Каменець-Подільск — зазначений як виходець з «Естляндських жителів, батько його іноземний підданий, був в Естляндії крайскомісаром»; в архівах зберігаються документи, що підтверджують існування «крайскомісара» Йоганна Фрідріха (Федора) Гана (Johann Friedrich Hahn), який народився 1719 року в Нарві й помер там 31 травня 1803 року, але в яких нічого не написано про походження й родинні зв'язки родини. Цікаво, що сам Цирков — з жіночої лінії — був причетним до роду Ган, але не Йоганна Фрідріха, а Йоганна Августа фон Гана (документально не пов'язаного з родиною ОПБ).
Мати
Олена Андріївна Ган (в дівоцтві Фадєєва, 11 (23) січня 1814, Ржищів — 24 червня (6 липня) 1842, Одеса) — письменниця XIX століття, постійна авторка журналу «Бібліотеки для читання» Йосипа Сеньковського та журналу «Вітчизняні записки».
Народилася у Ржищеві Київської губернії в багатодітній дворянській родині. Дитинство та юність провела в Катеринославі. По материнській лінії належала до роду князів Довгорукових, її батьками були Андрій Михайлович Фадєєв (1789–1867), таємний радник, губернатор Саратова та княжна Олена Павлівна Довгорукова (дівоче прізвище). Рідна сестра Олени, Катерина, була одружена з Юлієм Федоровичем Вітте (1814–1867), від шлюбу з якою народився майбутній російський державний діяч, міністр фінансів Росії Сергій Юлійович Вітте (1849–1915).
У 1831 році у Ганів народилася перша донька Олена (в майбутньому відомий теософ Олена Блаватська), а у 1835 — друга донька Віра — майбутня письменниця Желіховська. Олена Ган разом з маленькими дітьми й чоловіком подорожувала Україною. У 1831—1832, потім в 1834—1835 роках сім'я Ган жила в селі Романкове, потім в 1837—1839 у Кам'янському.
Батько
Петро Олексійович Ган - батько Олени Блаватської. Його портрет не зберігся, але є герб цієї родини, що походить із давнього титулованого німецького роду Ган фон Ротерштерн Ган.
За сімейною легендою, пращур Петра Олексійовича був лицарем-хрестоносцем. В одному з походів його врятував крик півня, з того часу герб і щит Ротерштернів почав прикрашати півень, а до прізвища додалося Ган (німецькою – півень).
Петро Олексійович закінчив пажеський корпус і став офіцером кінної артилерії, командиром батареї.
Після того, як залишив військову службу, він працював головним поштмейстером у місті Гродно.
Цікаві факти
- У своїй автобіографічній книзі «Моє життя» Магатма Ганді зазначав, що на його світогляд вплинули особисте спілкування з членами Теософського товариства і читання праць О. П. Блаватської.
- Згідно з книгою культуролога і політолога Ксенії Мяло, Магатма Ганді казав, що для нього було б радістю «торкнутися краю одягу пані Блаватської».
- У 1991 році кіностудією «Центрнаучфільм» був знятий фільм «Хто ви, мадам Блаватська?». Головну роль у фільмі зіграла народна артистка Росії Ірина Муравйова.
- Всі роботи О. П. Блаватської, як і раніше перевидаються, часом у кількох редакціях. Її твори перекладені на всі європейські мови, а також на іврит, арабську, тамільську, гінді, китайську, японську, в'єтнамську та багато інших.
- У 1975 році урядом Індії була випущена пам'ятна марка, присвячена 100-річчю створення Теософського товариства. На марці зображено печатку Товариства і його девіз: «Немає релігії вище істини».
